Як швейному бізнесу рахувати собівартість виробів і закладати маржу

12 листопада 2025

Швейний бізнес — це не лише творчість, а й точна економіка. Від правильного розрахунку собівартості залежить успішність виробництва, конкурентоспроможність і прибутковість.

Багато підприємців-початківців недооцінюють цей етап, що призводить до заниження цін або втрати прибутку.

У цій статті ми розберемо, як правильно рахувати собівартість одягу, визначати ціну пошиття, закладати маржу та формувати цінову політику, яка дозволить залишатися конкурентними і водночас заробляти.

Що таке собівартість виробу і чому її потрібно рахувати
Собівартість виробу — це загальна сума всіх витрат на створення одиниці продукції: від вартості тканини до амортизації обладнання.

Головна мета розрахунку — зрозуміти, скільки реально коштує виготовлення одного виробу і яку мінімальну ціну можна встановити, щоб не працювати в збиток.

Структура собівартості у швейному виробництві
Зазвичай собівартість виробу складається з таких основних блоків:

1. **Матеріали (тканини, фурнітура, нитки)**

2. **Оплата праці швачок і персоналу**

3. **Енерговитрати і оренда приміщень**

4. **Амортизація обладнання**

5. **Пакування, маркування, транспорт**

6. **Адміністративні та маркетингові витрати**

Розглянемо кожен пункт детальніше.

Як розрахувати вартість тканини у собівартості

Вибір і закупівля тканини — це основна стаття витрат у швейному бізнесі (до 40–60% загальної собівартості).

1. Визначення витрати тканини на виріб

Спочатку розраховується, скільки метрів тканини потрібно на один виріб.

Наприклад, для жіночої сукні середньої довжини потрібно **2,2 метра тканини**.

2. Вартість тканини

Якщо тканина коштує 250 грн/м, то:

2,2 × 250 = **550 грн** — витрати на тканину для однієї сукні.

3. Додаткові матеріали

Не забувайте додати:

* підкладку — 1 м × 120 грн = 120 грн;

* нитки, блискавку, гудзики — орієнтовно 30–50 грн.

👉 Разом: **~700 грн** лише на матеріали.

Розрахунок витрат на роботу (пошиття)

1. Зарплата працівників

Це ключовий елемент собівартості.

Наприклад, якщо швачка отримує 15 000 грн на місяць і шиє 150 виробів, то:

15 000 / 150 = **100 грн праці на одиницю**.

Але сюди варто додати:

* відрахування до податкових фондів (≈22% ЄСВ),

* оплата праці закрійника, прасувальника, контролера якості.

У результаті робочі витрати можуть становити **150–200 грн** на виріб.

Витрати на енергію, оренду та утримання цеху

Багато підприємців ігнорують ці "невидимі" витрати. Але вони суттєво впливають на фінансовий результат.

**Оренда:** 20 000 грн на місяць / 1000 виробів = 20 грн/од.

**Електроенергія, вода, інтернет:** ~10 грн/од.

**Обслуговування машин і ремонт:** 5–10 грн/од.

Разом — **приблизно 35–40 грн** на виріб.

Додаткові витрати

Не забудьте врахувати:

* упаковку та етикетки (10–20 грн);

* транспорт і логістику (20–50 грн);

* маркетинг (20–30 грн).

Сумарно — ще **50–100 грн**.

Приклад повного розрахунку собівартості

Для прикладу розглянемо виробництво жіночої сукні:

| Стаття витрат | Сума, грн |

| -------------------------- | ------------ |

| Тканина і фурнітура | 700 |

| Зарплата і соцвнески | 180 |

| Оренда та енергія | 40 |

| Пакування, транспорт, інше | 80 |

| **Разом собівартість** | **1000 грн** |

Отже, **собівартість сукні — 1000 грн**.

Як правильно закласти маржу

1. Що таке маржа

**Маржа** — це різниця між ціною продажу та собівартістю, яка показує рівень прибутковості.

Наприклад:

* Собівартість — 1000 грн

* Продажна ціна — 1500 грн

* Маржа = 500 грн (50%)

2. Як обрати розмір маржі

Рівень маржі залежить від:

* типу продукції (базовий, преміум, мас-маркет);

* масштабу виробництва;

* конкуренції.

Орієнтовні значення для українського ринку:

* **мас-маркет** — 25–40%;

* **середній сегмент** — 40–70%;

* **дизайнерський одяг / преміум** — 80–150%.

3. Формула розрахунку ціни продажу

**Ціна продажу = Собівартість + (Собівартість × Маржа%)**

або

**Ціна продажу = Собівартість / (1 - (Маржа% / 100))**

Приклад:

Собівартість = 1000 грн

Бажана маржа = 40%

Ціна продажу = 1000 / (1 - 0.4) = **1666 грн**

Як формувати конкурентну ціну на ринку

1. **Порівняйте з аналогами.**

Проаналізуйте ціни конкурентів у вашому сегменті.

Якщо ви шиєте спортивні костюми, подивіться на бренди **Baza**, **HVOYA**, **2KOLYORY**.

2. **Позиціонуйте свій продукт.**

Якщо ви пропонуєте високу якість і сертифіковані тканини — не бійтеся встановити вищу ціну.

3. **Розраховуйте знижки та оптові умови.**

Враховуйте можливі акції, партнерські програми, wholesale-ціни.

Як контролювати собівартість

1. Використовуйте Excel або CRM

Для невеликих цехів достатньо Excel-таблиць із формулами витрат.

Для масштабних виробництв зручно застосовувати CRM-системи: **Odoo, Zoho, KeyCRM**, які автоматично рахують собівартість по кожному виробу.

2. Аналізуйте витрати регулярно

Ведіть облік закупівель тканин, залишків і трудовитрат щомісяця.

Це допоможе вчасно реагувати на зміни цін або зниження прибутковості.

> У статті [Як прогнозувати потребу у тканинах для стабільної роботи цеху](https://skladtkanyn.com/blog/prognozuvannya-potreb-tkanyn) ми розповідали, як планувати закупівлі й уникати перевитрат.

Типові помилки у розрахунку собівартості

1. **Не враховуються непрямі витрати.**

Наприклад, амортизація обладнання або пакування.

2. **Нереалістична оцінка часу роботи.**

Варто точно заміряти, скільки годин витрачається на кожен виріб.

3. **Ігнорування податків.**

Якщо ви працюєте офіційно, закладайте 5% або 20% податку в ціну.

4. **Недооцінка вартості тканини.**

При зміні курсу валют тканини можуть подорожчати — це потрібно враховувати при формуванні ціни.

Як підвищити прибутковість без підняття цін

1. **Купуйте тканини оптом або напряму від постачальника.**

Це дозволяє зменшити витрати до 15–20%.